Поэзия читать онлайн бесплатно. Страница 187
Читать Поэзия онлайн бесплатно и без регистрации. Все книги жанра полностью (целиком), на сайте электронной библиотеки Freelibrary.ru.
-
Краткое описаниеНеизвестен Автор - Цветы Ямабуки - Шедевры поэзии хайку серебряного векаЦветы Ямабуки - Шедевры поэзии хайку серебряного века
Поэзия -
Краткое описаниеЯрослав Смеляков - Стихотворения и поэмыЯрослав Смеляков (1913–1972) — выдающийся советский поэт, лауреат Государственной премии СССР. Уже в ранних его произведениях «Баллада о числах» (1931), «Работа и любовь» (1932) проявились лучшие черты его дарования: искренность гражданского пафоса, жизнеутверждающая страстность, суровая сдержанность стиха.Высокохудожественное отображение волнующих страниц отечественной истории, глубокий интерес к теме труда, смелая постановка нравственных проблем придают поэтическому наследию Ярослава Смелякова непреходящую ценность.В настоящее издание включены наиболее значительные стихотворения и поэмы, созданные Я. Смеляковым на протяжении всей его творческой деятельности, а также избранные переводы из поэтов братских республик и зарубежных авторов.Стихотворения и поэмы
Поэзия -
Краткое описаниеДемьян Бедный - Том 1. Стихотворения 1908-1917Собрание сочинений русского советского писателя, поэта, публициста и общественного деятеля Демьяна Бедного (1883–1945).В первый том собрания сочинений известного советского поэта Демьяна Бедного вошли стихотворения, эпиграммы, басни, сказки, повести, написанные до Великой октябрьской революции.http://ruslit.traumlibrary.netТом 1. Стихотворения 1908-1917
Поэзия -
Краткое описаниеИлья Чавчавадзе - Стихотворения и поэмыОсновоположник критического реализма в грузинской литературе Илья Чавчавадзе (1837–1907) был выдающимся представителем национально-освободительной борьбы своего народа.Его литературное наследие содержит классические образцы поэзии и прозы, драматургии и критики, филологических разысканий и публицистики.Большой мастер стиха, впитавшего в себя красочность и гибкость народно-поэтических форм, Илья Чавчавадзе был непримиримым врагом самодержавия и крепостнического строя, певцом социальной свободы.Настоящее издание охватывает наиболее значительную часть поэтического наследия Ильи Чавчавадзе.Переводы его произведений принадлежат Н. Заболоцкому, В. Державину, А. Тарковскому, Вс. Рождественскому, С. Шервинскому, В. Шефнеру и другим известным русским поэтам-переводчикам.Стихотворения и поэмы
Поэзия -
Краткое описаниеКлавдия Пестрово - Цветы на подоконникеКлавдия Пестрово (1902(?)–1994) — поэтесса «первой волны» эмиграции. Почти треть жизни прожила в Югославии. В 1950 году приехала с мужем в Австралию. Участница литературного кружка «На пятом материке», лауреат 1-ого и 2-ого Фестивалей русских поэтов Австралии. Печаталась в русских периодических изданиях «Новое русское слово», «Новый журнал» (США), «Русская мысль» и «Возрождение» (Франция), «Современник» (Канада), «Грани» (Германия), «Родные перезвоны» (Бельгия), «Русский в Австралии», «Крылья», «Церковное слово», «Австралиада» (Австралия). Стихи также публиковались в альманахе «Содружество» (1966).Данное электронное издание — копия единственного сборника поэтессы (Австралия, 1965, 2-е изд.). Дополняют его, разысканные составителем стихотворения, опубликованные в периодике русского зарубежья, объединенные в раздел «Стихотворения разных лет».Цветы на подоконнике
Поэзия -
Краткое описаниеВладимир Фомичев - Для ума и души (сборник)Автор предлагает вниманию читателей сборник стихотворений, содержание которых отражено в его названии «Для ума и души». Так ли это, вы можете убедиться сами, посетив страницы этой книги.Для ума и души (сборник)
Поэзия -
Краткое описаниеАлександр Еременко - Горизонтальная страна: СтихотворенияГоризонтальная страна: Стихотворения
Поэзия -
Краткое описаниеСаша Второв - Вера, Надежда, ЛюбовьВера, Надежда, Любовь Рисунки неизвестных авторовВера, Надежда, Любовь
Поэзия -
Краткое описаниеНаталья Пискунова - Благовещенье
Благовещенье
Поэзия -
Краткое описаниеАделаида Герцык - Стихотворения 1907-1909 годов, не вошедшие в сборник
Стихотворения 1907-1909 годов, не вошедшие в сборник
Поэзия -
Краткое описаниеЛеонид Корнилов - Корниловский мятеж
Корниловский мятеж
Поэзия -
Краткое описаниеМуса Джалиль - СтихотворенияСтихотворения
Поэзия -
Краткое описаниеИлья Сельвинский - Улялаевщина
Улялаевщина
Поэзия -
Краткое описаниеМирра Лохвицкая - Полное собрание стихотворенийМирра Лохвицкая родилась в Петербурге в семье известного адвоката, блестящего оратора, профессора права. Родная сестра Надежды Тэффи. Получила домашнее образование, затем училась в московском Александровском институте. В 1892 г. вышла замуж за архитектора Е. Э. Жибера; брак был многодетным. Некоторое время они жили в Тихвине и Ярославле, затем опять в Москве и Петербурге. О несовпадении ее житейского облика и образа лирической героини – «вакханки» – писал И. Бунин: «... большая домоседка, по-восточному ленива». Имя М. Лохвицкой на литературной карте русской поэзии рубежа веков ближе всего стоит к К. Бальмонту; их связывали и личные отношения («Лионель» ее стихов). Бальмонт посвятил ей лучший свой сборник «Будем как солнце» (1903). Первый поэтический сборник Лохвицкой появился в 1896 г., за него она удостоилась Пушкинской премии Академии наук; всего при жизни вышло пять выпусков ее «Стихотворений» (последний – в 1904 г.).Полное собрание стихотворений
Поэзия -
Краткое описаниеБогдан-Iгор Антонович - Сборник поэзииБогдан-Ігор АнтоничБогдан-Ігор Антонич (1909-1937) нарадився 5 жовтня 1909р. на Лемківщині в родині сільського священика Василя Кота, котрий незадовго до народження дитини змінив прізвище на Антонин.У 1914 р. родина Антоничів перебралася до Відня, де з гіркою бідою перебула чотири роки. У 1919р. Богдан з мамою (батька заарештувала польська влада) переїхали на Пряшівщину до материного брата, якого невдовзі режим Пілсудського скарав на смерть за домагання прав для галицької Лемківщини.Україна в цей час переживала історичний момент. На початку 1919 р. Об'єдналися дві молоді держави: УHР (Українська Народна Республіка) і ЗУНР (Західно-Українська Народна Республіка). І хоча її політична доля одразу ж зависла на волоску, цей короткий спалах незалежності перейшов у вимір культури. «Галичани» у Польщі, «східняки» усклад] УРСР, «закарпатці» в Чехії почували себе (з певною мірою ідеалізму) частинками великої України, якої ще немає на жодній карті світу, але яка неодмінно буде. На період такого національного ентузіазму припали шкільні роки Богдана-Ігоря.Труднощі війни відбилися на здоров'ї хлопця. Він часто і тяжко слабував. Тому спершу йому найняли приватну домашню вчительку, а в 11 років віддали до Сяноцької гімназії. Саме в цій єдиній на всю Лемківщину польській гімназії (українських тоді там взагалі не було) дві години на тиждень відводили українській мові, основний наголос за вісім років навчання робили на грецьку та латину.У 1923-25 pp. Б.-І. Антонич почав писати твори. Два останні роки навчання в гімназії його вчителем був Лев Гец, згодом відомий український художник. Гец осучаснив смаки Антонина, й мав на учня великий вплив. Навчаючись в університеті та по його закінченні, Богдан-Ігор надсилав учителеві свої книжки, які той оцінював дуже високо, сприймаючи їх «з нестримним захопленням». Антонич-гімназист захоплювався музикою, непогано грав на скрипці, котру потім згадував у віршах як «музичне дерево». Виступав на шкільних концертах і навіть компонував мелодії. Також малював і серйозно цікавився образотворчим мистецтвом.У 1928р. Б. І. Антонич закінчив гімназію і записався на гуманітарний факультет Львівського університету (спеціальність – слов'янська філологія);З 1931 р. почав друкуватися в періодиці. Саме тоді в бібліотеці журналу «Дажбог» заявилася його перша збірка «Привітання життя».У 1933р., закінчивши студії в університеті з дипломом магістра філософії, Антонич став вільним літератором. Від 1934р. Б.-Г. Антонич активно друкується в західноукраїнських часописах «Вогні», «Дзвони», «Назустріч», «Ми». Тоді ж заходами Богдана Кравціва він видав збірку «Три перстені», за яку отримав літературну премію Товариства українських письменників і журналістів ім. Івана Франка. За неповних чотири роки письменник готує до друку чотири книги поезій, працює над малою прозою, пише роман і лібрето до опери, пробує себе у ролі мистецтвознавця. У 193б р. виходить найбільша прижиттєва збірка Б-І. Антонича «Книга Лева».Видужування після операції у Г937р. ускладнилося запаленням легенів. Слабе серце не витримало. 6 липня Богдан-Ігор Антонич помер. Поховано поета на Янівському цвинтарі у Львові.Збірки «Зелена євангелія» та «Ротації» вийшли у 1938р. посмертно.«Зелена євангелія» – це книга природи «Ротації» – книга міста й цивілізації, а «Велика гармонія» – книга віри. Антонич цікавиться колективною пам'яттю й уявою праслов'ян. Префікс пра- багато важить у його світогляді. Поета манить глибина віків і далекі покоління. Час тут розгортається у дві фігури – лінії і кола. Лінійний час – ряд безперервних подій, життя від народження до смерті. Коловий час – це час вічних повернень і перевтілень. Добрий приклад такого розуміння часу дає календарна обрядовість у фольклорі), що ніби повертає нас певного дня до тих самих, щороку повторюваних ритуалів: щедрувань, колядувань, накликання весни, утоплення Марени в купальській воді. Ідея про безсмертя як безконечну мандрівку душі (відоме з давньоіндійської філософії переконання, що душа народжується вдруге, залежно від свого попереднього життя, у людині, тварині чи рослині) захоплювала поета.Творчість Антонича споріднена з фольклором, він розлого покликався у власних віршах на християнську міфологію, пов'язану зі старозавітними переказами, канонічними євангеліями і навіть апокрифами. (Особливо прикметною тут виглядає «Книга Лева», де поет вдається до міфів про походження стихій, світил, землі всього сущого). В останніх двох збірках – «Зелена євангелія» та «Ротації» – Антонич дає ліричні переспіви початків існування: «Перша глава Біблії», «Міф», а також картини апокаліпсису: «Кінець світу», «Сурми останнього дня». Майбутню загибель цивілізації він бачить як момент вічного ланцюга творень і нищень.Крім того, Богдан-Ігор Антонич використовував мотиви античності (єгипетської, Індійської, грецької) й поганської міфології слов'ян про великий колообіг життя у Всесвіті. Він понад усе цікавився так званими дописемними культурами. Його наснажувала думка про творення новітніх міфів, що народжуються на наших очах. Він не вважав їх менш справжніми, ніж прадавні. Навпаки. Писати вірші – це вже означало для нього займатися міфотворенням.Поет міряє час не місяцями чи роками, а століттями. Шукаючи затерті сліди минулих народів і завмерлих культур, він бачить себе доісторичною людиною, з правіку пов'язаною зі своїм місцем під сонцем, зі своєю землею:В Антонича ніколи не знайдете зверхнього погляду людини як царя природи, навпаки, він щоразу підкреслює, наскільки рівними й наскільки схожими виявляються живі істоти, звірята, люди та рослини перед стихією, молить Бога берегти в завію «і людські, і звірячі кубла». Недарма ж основою основ серед образів Антоничевої поезії став образ землі як стихії.Б.-І. Антонич є автором шести книг поезії. Крім «Привітання життя» (1931), він встиг видати «Три перстені» (1934), «Книгу Лева» (1936) і впорядкувати ще три – «Зелена євангелія», «Ротації» та «Велика гармонія». Поет укладав свої збірки з надзвичайно тонким відчуттям композиції. Він не працював за принципом «що написав – те й видав». Три останні збірки готував упродовж чотирьох років, помалу вибудовуючи задум і заповнюючи його формою.Критики все ще до кінця не визнали важливість Антонича в розвитку української поезії. Вони продовжують вагатися стосовно його точної позиції у спектрі української літератури XX сторіччя. Хоча сам Антонич співвідносив свою поезію з авангардом, він писав її радше у загальному руслі сучасної йому поезії, ніж у якійсь конкретній поетиці. Всупереч окремим школам і літературним рухам, він говорив про «авангардний підхід» з постійним пошуком нових, більш відповідних засобів вираження, постійним творенням, постійним розвитком пізнавальної сили мистецтва.У «Привітанні життя» він починав як романтичний бунтівник, тоді звернувся до мрій і спогадів дитинства у «Трьох перстенях» і, врешті, наново відкрив себе у ролі міфотворця, чию манеру письма можна би описати як щось на межі символізму й авангарду, але що нелегко визначити з точки зору критики. Антоничева здатність вживати різні способи вираження й різні перспективи огляду дійсності, його відкритість до багатоголосся і багатоманіття виявляє його віру в те, що найкращий спосіб розпізнати і схопити єдність всього сущого – це відтворити суперечності, притаманні земному світові в часі й просторі. Проте у вищій позасвітній дійсності «за зорею» (збірки «Книга Лева» та «Зелена євангелія») ці суперечності подолано й представлено як частини єдності, вічної цілості, що її інтуїтивно відчуває митець. У самому осерді Антоничевої естетики перебуває позасвітня краса, з якою споріднена краса земна, і яка, в його розумінні, творить «велику гармонію» – абсолютну істину.Проблема істини надихала Антоничевий пошук праслова – «правдивого слова»; він поділяв переконання модерністів, що первісні слова знаходились біля витоків часу, а тому поєднують сучасність із втраченим Раєм непідробної гармонії взаємин людини і природи. Антонич вважав, що тільки мистецтво спроможне надати довершеності жахливому досвідові життя. Антонич поділяв символістську тугу за вищим світом, особливості уяви й специфічну музичність вірша; з авангардом його пов'язували пошана до поетичного ремесла, позиція нерухомого спостерігача, парафраз і ретельна робота зі словом. Таким чином він досягнув у поезії співпраці раціонального та ірраціонального начал. Антоничева повна спадщина виявляє цю поетичну хорду між пророчим видінням і конструюванням.Велика самоцінність спадщини Антонича, а також те, як він поєднав ідеї авангарду і міфопоетики, робить його центральною постаттю в українській поезії XX ст.ОСНОВНІ ТВОРИ:Збірки «Привітання життя», «Три перстені», «Книга Лева», «Зелена євангелія», «Ротації» та «Велика гармонія».Сборник поэзии
Поэзия -
Краткое описаниеАлксандр Власов - БалладыБаллады – это исторические или мифические рассказы, изложенные в поэтической форме. Особую популярность обрели в Средневековье. К этой форме поэзии обращались самые знаменитые поэты, в том числе наши соотечественники: Эдуард Багрицкий, Евгений Евтушенко, Андрей Вознесенский, Леонид Мартынов, Владимир Высоцкий и многие-многие другие. Не устоял перед искушением окунуть в романтический мир баллад своего читателя и талантливый автор Александр Власов.Баллады
Поэзия