Минав час, і незабаром вороненя зміцніло і стало вільно літати по хаті. Воно дуже прив'язалось до своєї господині і подовгу сиділо з нею поруч, коли вона вивчала предмети свого університетського курсу. А коли всі сідали за стіл їсти, то й вороненя теж прилітало на поклик, і займало своє почесне місце на краю столу. Йому у невелику персональну тарiлку накладали їжу і підставляли з ним поруч. Але перш ніж приступити до трапези, вороненя, угледівши свою чашку з їжею, починало весело переступати з ноги на ногу, розгойдуючись в якомусь ритуальному пташиному танці, немов би дякуючи своїм опікунам за їх турботу і кажучи їм, тим самим: «Ох, як смачно! Ох, як смачно!»
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.